сублізинг

1. (екон.) Вторинна форма оренди, при якій орендар передає право користування майном третій особі на строк, що не перевищує строк основної оренди, з умовами, визначеними в первинному договорі.

2. (екон.) Договір, що регулює такі правовідносини між орендарем (сублізингодавцем) і суборендарем (сублізингодержувачем).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |