субґратка

1. У математиці, зокрема в теорії ґраток — підмножина елементів даної ґратки, яка сама утворює ґратку відносно тих самих операцій об’єднання та перетину.

2. У біології (анатомія, гістологія) — тонка пластинка, шар або структура, розташована під основною решітчастою (ґратчастою) тканиною або утворенням, наприклад, під базальною мембраною епітелію.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |