субфонемний
[subfonɛmnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(У фонетиці та фонології) Пов’язаний із частиною фонеми або окремою ознакою, що становить фонему; такий, що належить до рівня, нижчого за фонемний.
-
(У мовознавстві) Стосовний до елементів звукової будови мови, які самі не є фонемами, але беруть участь у їх утворенні чи розрізненні (наприклад, дистрибутивні варіанти, артикуляційні ознаки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. субфонемний, р. субфонемного, д. субфонемному, з. субфонемного, о. субфонемним, м. субфонемнім