субдиякон

Значення

1. У православній та греко-католицькій церквах — нижчий церковний сан, перший ступінь священнослужіння, що передує диякону; особа, яка має цей сан. Субдиякон допомагає при богослужінні, зокрема читає Апостола, причащає народ, доглядає за священними посудинами.

2. У західних християнських традиціях (наприклад, у римо-католицькій церкві до реформ II Ватиканського собору) — одна з вищих ступенів малих священих санів (поряд з аколітом, екзорцистом, читцем), що наближала до сану диякона.

Правопис та відмінювання