субчик

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «суб» у значенні «субмарина» (підводний човен).

2. Розмовне позначення людини (зазвичай чоловіка), що має характерні риси або поведінку, які асоціюються з образом субмарини або її екіпажу (наприклад, замкненість, ізольованість, служба на підводному човні).

3. У спеціалізованій термінології (морська справа, історія флоту) — неформальна назва невеликої або маневреної підводного човна.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |