субалтерн-офіцер

[subɑltɛrn-ofit͡sɛr] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Субалтерн-офіцер — молодший офіцерський чин у військах козацької доби та Гетьманщини, зокрема сотенний осавул, хорунжий або писар, який був помічником та заступником командира сотні.

  2. Субалтерн-офіцер — молодший офіцер у війську (зазвичай у званні підпоручика, прапорщика), який перебуває у підпорядкуванні старшого офіцера (капітана, командира роти) і виконує його доручення (термін вживався переважно в арміях європейських держав XVIII–XIX століть).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. субалтерн-офіцер, р. субалтерн-офіцера, д. субалтерн-офіцерові, з. субалтерн-офіцера, о. субалтерн-офіцером, м. субалтерн-офіцері, к. субалтерн-офіцере

Більше записів