стишка

[stɪʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (від «стишок») — уживається в розмовній мові для позначення дії, що відбувається поступово, повільно, майже непомітно, крок за кроком або трохи-трохи.

  2. (від «стиха») — діалектний варіант прислівника «стиха», що означає тихо, без шуму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стишко, р. стишка, д. стишкові, з. стишка, о. стишком, м. стишкові, к. стишку

Більше записів