стишений

[stɪʃɛnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (про звук, голос) Який став тихішим, менш гучним; приглушений.

  2. (перен., про емоції, стан) Який виявляється неявно, стримано; прихований, скутий.

  3. (лінгв., про звук мови) Який вимовляється з меншою силою, ніж повний голосний, і зазвичай в неударній позиції; редукований.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стишений, р. стишеного, д. стишеному, з. стишеного, о. стишеним, м. стишенім

Більше записів