1. Навмисне наслідування характерних рис певного стилю, художньої манери, епохи або творчості окремого автора в літературі, мистецтві, архітектурі тощо.
2. У мистецтві та художній промисловості — декоративне перетворення форми об’єкта, що ґрунтується на узагальненні, спрощенні або ускладненні його реальних рис, часто з використанням орнаментальних мотивів.
3. У музиці — композиторський прийом, що полягає у свідомому відтворенні характерних особливостей музичної мови певної епохи, народу, композитора або жанру.