стихонька

[stɪxonʲkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Прислівник, що означає дуже тихо, майже беззвучно, так, щоб не привертати уваги; зменшувально-пестлива форма до прислівника “тихо”.

  2. Обережно, повільно, без поспіху (часто стосується рухів або дій, що виконуються без зайвого шуму).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стихонька, р. стихоньки, д. стихоньці, з. стихоньку, о. стихонькою, м. стихоньці, к. стихонько

Більше записів