стихлий
[stɪxlɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який перестав діяти, рухатися, виявляти себе; затихлий, заспокоєний.
-
Про звук, шум, голос тощо: який припинився, перестав лунати.
-
Про почуття, емоції, стан тощо: який втратив силу, інтенсивність; затихлий, приглушений.
-
Про вітер, бурю, непогоду тощо: який припинився, затих.
-
Рідко вживане: який перестав горіти, тліти (про вогонь, полум’я).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стихлий, р. стихлого, д. стихлому, з. стихлого, о. стихлим, м. стихлім