стихія

1. У давньогрецькій філософії — одна з чотирьох першоелементів світу: земля, вода, повітря, вогонь.

2. Явище природи, що виявляє велику руйнівну силу (наприклад, ураган, повінь, землетрус); нестримна природна сила.

3. Перен. Потужна, неконтрольована соціальна сила, спонтанний рух великих мас людей.

4. Перен. Сфера, середовище, яке є природним чи основним для когось або чогось; стихія.

5. Заст. Основа, першопричина, фундаментальний принцип.