стихія

[stɪxijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У давньогрецькій філософії — одна з чотирьох першоелементів світу: земля, вода, повітря, вогонь.

  2. Явище природи, що виявляє велику руйнівну силу (наприклад, ураган, повінь, землетрус); нестримна природна сила.

  3. Перен. Потужна, неконтрольована соціальна сила, спонтанний рух великих мас людей.

  4. Перен. Сфера, середовище, яке є природним чи основним для когось або чогось; стихія.

  5. Заст. Основа, першопричина, фундаментальний принцип.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стихія, р. стихії, д. стихії, з. стихію, о. стихією, м. стихії, к. стихіє

Більше записів