стихання

[stɪxɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у православ’ї) Коротка богослужбова пісня, присвячена святу або певній події, що виконується під час вечірні, утрені та інших служб; жанр церковної гімнографії.

  2. (переносно) Урочиста, сповнена глибокого почуття пісня або віршований твір, що нагадує за формою або змістом церковний гімн.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стихання, р. стихання, д. стиханню, з. стихання, о. стиханням, м. стиханні, к. стихання

Більше записів