Древослів

Словник Української Мови

стичність

[stɪt͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість або стан стичних (суміжних, суміжних) територій, земель, ділянок; безпосереднє межування, спільність кордону.

  2. У лінгвістиці — властивість звуків мови, що полягає в їх безпосередньому контакті, суміжності при вимові в потоці мовлення; контактність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стичність, р. стичності, д. стичності, з. стичність, о. стичністю, м. стичності, к. стичносте

Більше записів