стибін

[stɪbin] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Хімічна сполука, трисульфід сурми (Sb₂S₃), що зустрічається в природі у вигляді свинцево-сірого мінералу з металевим блиском; антимоніт, сірчистий сурм’ян.

  2. (у техніці, іст.) Термін, що вживався для позначення металевої сурми (стибію).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стибін, р. стибіну, д. стибінові, з. стибін, о. стибіном, м. стибіні, к. стибіне

Більше записів