стибін

1. Хімічна сполука, трисульфід сурми (Sb₂S₃), що зустрічається в природі у вигляді свинцево-сірого мінералу з металевим блиском; антимоніт, сірчистий сурм’ян.

2. (у техніці, іст.) Термін, що вживався для позначення металевої сурми (стибію).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |