Значення
-
Людина, яка прагне наживи, багатства, матеріальних благ, часто недобросовісними шляхами; користолюбець.
-
(у спеціальному, переважно історичному контексті) Особа, яка займалася збиранням, накопиченням земель, майна, часто шляхом придбання або приєднання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стяжатель, р. стяжателя, д. стяжателеві, з. стяжателя, о. стяжателем, м. стяжателеві, к. стяжателю