стяжатель

1. Людина, яка прагне наживи, багатства, матеріальних благ, часто недобросовісними шляхами; користолюбець.

2. (у спеціальному, переважно історичному контексті) Особа, яка займалася збиранням, накопиченням земель, майна, часто шляхом придбання або приєднання.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: t.d. (True) |