стятий БукваС 1. Такий, що був відрізаний, відтятий, зрубаний (переважно про голову). 2. У ботаніці: такий, що має стяте листя або стебло (наприклад, про рослину). Приклади вживання Error: no such table: sentences Частина мови: прикментик () | ←стятисястяти→