стверджувальність

1. Абстрактна назва ознаки за значенням прикметника “стверджувальний“; властивість, яка виражає позитивне, ствердне ставлення, схильність до підтвердження або визнання чогось.

2. У логіці та лінгвістиці: категорія, що протиставляється запереченню; позитивна форма висловлювання, яка стверджує наявність зв’язку між предметом і його ознакою або між подіями.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |