стверджений
[stʋɛrdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що отримав офіційне схвалення, затвердження або юридичну силу; ухвалений, закріплений рішенням уповноваженого органу, установи або особи.
-
(У паперовому документообігу) Такий, що має необхідні підписи, печатки або інші реквізити, що надають йому офіційний статус; завірений належним чином.
-
(Про текст, формулювання) Остаточно встановлений, прийнятий і не підлягає змінам; канонічний, усталений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стверджений, р. ствердженого, д. ствердженому, з. ствердженого, о. ствердженим, м. ствердженім