Значення
-
Дія за значенням дієслова ствердити; підтвердження чого-небудь, визнання чогось істинним, правильним або законним.
-
Твердження, категоричне заявляння про щось; думка, положення, яке висловлюється як беззаперечна істина.
-
У логіці та філософії: судження, яке стверджує наявність певної ознаки у предмета або певного зв’язку між предметами; антитеза запереченню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ствердіння, р. ствердіння, д. ствердінню, з. ствердіння, о. ствердінням, м. ствердінні, к. ствердіння