1. Дія за значенням дієслова ствердити; підтвердження чого-небудь, визнання чогось істинним, правильним або законним.
2. Твердження, категоричне заявляння про щось; думка, положення, яке висловлюється як беззаперечна істина.
3. У логіці та філософії: судження, яке стверджує наявність певної ознаки у предмета або певного зв’язку між предметами; антитеза запереченню.