ступник

[stupnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (іст.) Особа, яка займала низьку посаду при князівському дворі в Київській Русі, виконувала різні доручення та обов’язки; молодший дружинник або слуга.

  2. (перен., заст.) Підлеглий, помічник, слуга; той, хто слідує за кимось, виконує чиїсь доручення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ступник, р. ступника, д. ступникові, з. ступник, о. ступником, м. ступникові, к. ступнику

Більше записів