ступінчастість

1. Властивість або стан того, що має ступені, розташоване або організоване у вигляді сходинок, ярусів, рівнів, що послідовно підвищуються або знижуються.

2. У мовознавстві: граматична категорія прикметників та прислівників, що виражає різний ступінь інтенсивності ознаки (порівняльний та найвищий ступінь).

3. У техніці, архітектурі, дизайні: структура або форма, що складається з ряду послідовних уступів, пласких ділянок, розташованих на різній висоті.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |