стуманілий

1. Який втратив здатність ясно мислити, тверезо оцінювати дійсність; що знаходиться в стані сильного душевного замішання, розгубленості, остовпіння.

2. Який виявляє ознаки безглуздої, несамовитої поведінки; шалений, несамовитий.

3. Який набув непритомного, затьмареного вигляду (про очі, погляд).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |