стуманілий

[stumɑnilɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який втратив здатність ясно мислити, тверезо оцінювати дійсність; що знаходиться в станісильного душевного замішання, розгубленості, остовпіння.

  2. Який виявляє ознаки безглуздої, несамовитої поведінки; шалений, несамовитий.

  3. Який набув непритомного, затьмареного вигляду (про очі, погляд).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стуманілий, р. стуманілого, д. стуманілому, з. стуманілого, о. стуманілим, м. стуманілім

Більше записів