стукотання

1. Дія за значенням дієслова “стукотати” — ритмічні удари, часто повторювані, що супроводжуються глухим звуком від удару тупим предметом або від падіння чогось твердого.

2. Звук, що виникає від такої дії; безладний, нав’язливий або тривалий стук.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |