стукар БукваС 1. Той, хто стукає, видає стукіт; стукач. 2. Рідкісна назва дятла (птаха родини дятлових). 3. Заст. Те саме, що стукач (у значенні: інструмент для стукання). Приклади вживання Error: no such table: sentences Частина мови: іменник (однина) | ←стукарствостукання→