стукар

[stukɑr] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Той, хто стукає, видає стукіт; стукач.

  2. Рідкісна назва дятла (птаха родини дятлових).

  3. Заст. Те саме, що стукач (у значенні: інструмент для стукання).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стукар, р. стукара, д. стукарові, з. стукар, о. стукаром, м. стукарі, к. стукаре

Більше записів