Значення
-
Розмовне, зневажливе позначення людини, яка таємно доносить на когось, повідомляє про чиїсь дії, вчинки або слова уповноваженим особам, органам влади тощо; інформатор, донощик.
-
Розмовне позначення пристрою, механізму або його частини, що видає стукотіню, стукіт під час роботи (наприклад, у двигуні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стукач, р. стукача, д. стукачеві, з. стукача, о. стукачем, м. стукачеві, к. стукачу