стукач

1. Розмовне, зневажливе позначення людини, яка таємно доносить на когось, повідомляє про чиїсь дії, вчинки або слова уповноваженим особам, органам влади тощо; інформатор, донощик.

2. Розмовне позначення пристрою, механізму або його частини, що видає стукотіню, стукіт під час роботи (наприклад, у двигуні).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |