студієць

[studijɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Учень або вихованець студії (мистецької, художньої, театральної тощо).

  2. Учений, який займається студіями (глибокими дослідженнями) у певній галузі знань; дослідник.

  3. Застаріла назва студента вищого навчального закладу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. студієць, р. студійця, д. студійцеві, з. студійця, о. студійцем, м. студійцеві, к. студійцю

Більше записів