сцилітол

[st͡sɪlitol] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Сцилітол — природний шестиатомний спирт (поліол), цукровий спирт, що міститься в деяких рослинах (наприклад, у ягодах горобини), використовується як підсолоджувач, емульгатор та зволожувач у харчовій промисловості та косметиці; хімічна назва — гексит.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сцилітол, р. сцилітолу, д. сцилітолові, з. сцилітол, о. сцилітолом, м. сцилітолі, к. сцилітоле

Більше записів