1. Стан сильного занепокоєння, тривоги, душевного хвилювання, викликаний небезпекою, загрозою або невизначеністю.
2. Почуття внутрішнього непокою, збудження, тривоги, що виникає як реакція на стресогенну ситуацію.
стривоженість
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |