стрюкуватий

[strjukuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (Про людину) Високий на зріст, незграбний, довгоногий.

  2. (Про рослини, зокрема про злаки) Високий, з довгим тонким стеблом.

  3. (Розм.) Про те, що має витягнуту, видовжену форму; довгастий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стрюкуватий, р. стрюкуватого, д. стрюкуватому, з. стрюкуватого, о. стрюкуватим, м. стрюкуватім

Більше записів