1. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “стримувати“) Такий, що перешкоджає, уповільнює або обмежує рух, розвиток, прояв чогось; той, що сковує, гальмує.
2. (прикметник) Який має властивість контролювати, приборкувати свої емоції, бажання або вчинки; витриманий, самовладнаний.
3. (прикметник, техн., мед.) Пов’язаний з механізмом або засобом, що попереджає небажаний рух, переміщення, виділення тощо (наприклад, стримуючий гальмівний механізм, стримуючий препарат).