стримуючий
[strɪmujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(дієприкметник теперішнього часу від дієслова “стримувати“) Такий, що перешкоджає, уповільнює або обмежує рух, розвиток, прояв чогось; той, що сковує, гальмує.
-
(прикметник) Який має властивість контролювати, приборкувати свої емоції, бажання або вчинки; витриманий, самовладнаний.
-
(прикметник, техн., мед.) Пов’язаний з механізмом або засобом, що попереджає небажаний рух, переміщення, виділення тощо (наприклад, стримуючий гальмівний механізм, стримуючий препарат).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стримуючий, р. стримуючого, д. стримуючому, з. стримуючого, о. стримуючим, м. стримуючім