Тлумачення із “Словника української мови”* СТР У П’Я , я, с. Збірн. до струп . На підводах заворушились обідрані , тремтячі кім’яхи тіл . Більшість із них були в самій білизні . Вона , як пластир , облипала їх укриті струп’ям , гострі , випнуті маслаки (Мик., II, 1957, 562); * У порівн. Панські економії вкрили Україну , мов погане струп’я , а бідному селянинові немає де й ногою ступити ( Цюпа , Україна .., 1960, 30).
струп’я
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |