струмоприймач

[strumoprɪjmɑt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Пристрій для з’єднання рухомого електроспоживача (наприклад, електровоза, трамвая, тролейбуса) з контактною мережею, призначений для безперервного знімання електричного струму.

  2. Елемент електричної машини, що забезпечує підведення струму до обертової частини (ротора) або відведення його від неї, наприклад, ковзна контактна пара (колектор і щітки) або контактні кільця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. струмоприймач, р. струмоприймача, д. струмоприймачеві, з. струмоприймач, о. струмоприймачем, м. струмоприймачеві, к. струмоприймачу

Більше записів