струмінець

[struminɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Невеликий потік води, струмок, річечка, що тече з джерела або утворюється від танення снігу, дощу.

  2. (переносне) Потік, струмінь рідини, світла, повітря тощо, що має витягнуту, вузьку форму.

  3. (географія) Назва кількох річок та струмків в Україні (наприклад, ліва притока Горині у Рівненській області).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. струмінець, р. струмінця, д. струмінцеві, з. струмінець, о. струмінцем, м. струмінцеві, к. струмінцю

Більше записів