струкуватий БукваС 1. (Про рослини, їх частини) Який має стручки або схожий на стручок. 2. (Перен., розм.) Про людину: дуже худий, витягнутий, з тонкими кінцівками. Приклади вживання Error: no such table: sentences Частина мови: прикментик () | ←струкуватістьструктуруючий→