структуризація

[strukturɪzɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес надання чіткої, упорядкованої будови або внутрішньої організації чому-небудь; перетворення на структуровану, систематизовану форму.

  2. У логіці та науковому пізнанні — методологічний прийом, що полягає у виявленні та описі стабільних зв’язків між елементами досліджуваного об’єкта або явища для побудови його цілісної моделі.

  3. У програмуванні та інформатиці — організація даних або коду за певними правилами та шаблонами для поліпшення читабельності, зручності обробки та подальшої підтримки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. структуризація, р. структуризації, д. структуризації, з. структуризацію, о. структуризацією, м. структуризації, к. структуризаціє

Більше записів