1. Процес надання чіткої, упорядкованої будови або внутрішньої організації чому-небудь; перетворення на структуровану, систематизовану форму.
2. У логіці та науковому пізнанні — методологічний прийом, що полягає у виявленні та описі стабільних зв’язків між елементами досліджуваного об’єкта або явища для побудови його цілісної моделі.
3. У програмуванні та інформатиці — організація даних або коду за певними правилами та шаблонами для поліпшення читабельності, зручності обробки та подальшої підтримки.