Значення
-
Процес утворення, формування або створення певної структури, внутрішньої будови чогось.
-
У лінгвістиці: процес або результат формування граматичної, синтаксичної або морфологічної будови мовних одиниць.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. структуроутворення, р. структуроутворення, д. структуроутворенню, з. структуроутворення, о. структуроутворенням, м. структуроутворенні, к. структуроутворення