Значення
-
Струхлість — властивість матеріалу (переважно деревини) бути струхлим, тобто таким, що легко розшаровується, кришиться або розпадається на окремі волокна внаслідок старіння, гниття або висушування; трухлявість.
-
Струхлість — стан або якість чогось, що втратило міцність, цілісність, стало застарілим і недієвим; занепад, руйнація (часто у переносному значенні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. струхлість, р. струхлості, д. струхлості, з. струхлість, о. струхлістю, м. струхлості, к. струхлосте