стручений
[strut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має стручки (у ботаніці).
-
Який має форму стручка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стручений, р. струченого, д. струченому, з. струченого, о. струченим, м. струченім
Древослів
Словник Української Мови