струччя

[strut͡ʃt͡ʃjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у ботаніці) сукупність стручків на рослині, особливо на бобових культурах.

  2. (збірно) велика кількість стручків, зібраних разом; стручки як урожай або маса.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. струччя, р. струччя, д. струччю, з. струччя, о. струччям, м. струччі, к. струччя

Більше записів