струб

[strub] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Те саме, що струбці — дерев’яні або металеві кільця, що з’єднують частини розбірних дерев’яних виробів (наприклад, діжок, відер).

  2. (діал.) Те саме, що струбці — дерев’яні обручі, якими скріплені бочка, діжка.

  3. (діал., рідк.) Те саме, що струбці — дерев’яні або металеві обручі на колесах, що зміцнюють їхню конструкцію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. струби, р. струб, д. струбам, з. струби, о. струбами, м. струбах, к. струби

Більше записів