Значення
-
(біол.) Базова сполучнотканиннаструктура органу, що утворює його каркас і виконує опорну функцію, на відміну від паренхіми — функціональної тканини.
-
(біол., бот.) Безбарвна основа хлоропласта, що оточує тилакоїди (мембранні структури) і в якій відбуваються темнові фази фотосинтезу.
-
(мікробіол.) У грибів — щільне сплетіння гіф, що утворює тіло плодових тіл або строматичні структури, на яких формуються спороносні утворення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. строма, р. строми, д. стромі, з. строму, о. стромою, м. стромі, к. стромо