строковець

[strokoʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Військовослужбовець строкової служби, який проходить обов’язкову військову службу за призовом протягом визначеного законом строку.

  2. (заст.) У Російській імперії: селянин, відданий у солдати на довічну (пізніше — 25-річну) службу за волю поміщика або за наказом громади.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. строквівці, р. строковець, д. строквівцям, з. строквівці, о. строквівцями, м. строквівцях, к. строквівці

Більше записів