строчильник

1. (іст.) Робітник, який займався ручним вишиванням золотом або сріблом на тканині, особливо при оздобленні церковного одягу та утварі.

2. (заст.) Майстер, що виконував тонку строчку (дрібний ручний шов) або спеціалізувався на шитві строчених виробів.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |