стріпотіти

[stripotitɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Видавати короткі, різкі, переривчасті звуки, нагадуючи тріск, клацання або дзенькіт; тріпотіти, цокотіти.

  2. Розмовляти швидко, багато і без зупинки, видаючи безладний потік слів; теревенити, базікати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я стріпочу, ти стріпотиш, він стріпотить, ми стріпотимо, ви стріпотите, вони стріпотять

Більше записів