1. Власна назва історичного явища, пов’язаного з діяльністю українських козацьких стрільців (сердюків) у XVII–XVIII століттях, зокрема їх військової організації, побуту та служби.
2. У переносному значенні — мужність, відвага, влучність у діях або висловлюваннях, що асоціюється з образами стрільців.