стрілчатий
[strilt͡ʃɑtɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має форму стрілки, нагадує стрілу за формою (про листя, візерунки тощо).
-
Утворений двома прямими лініями, що сходяться під гострим кутом, схожий на наконечник стріли (про архітектурні обриси, елементи).
-
У ботаніці: з листям, основа якого має гострі виступи, розташовані під кутом (про рослини).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стрілчатий, р. стрілчатого, д. стрілчатому, з. стрілчатого, о. стрілчатим, м. стрілчатім