стрілчастість

1. Властивість за значенням прикметника “стрілчастий“; наявність загострених, видовжених форм, що нагадують стрілу або вістря.

2. (Біол.) Морфологічна ознака листя, пелюсток або інших частин рослини, що мають форму, подібну до наконечника стріли з розбіжними внизу лопатями.

3. (Архіт., мист.) Характерна риса готичного стилю, що виражається у наявності загострених арок, шпилів, віконних прорізів тощо.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |