1. (розм.) Швидко, різким рухом кинути, метнути щось; стрілити.
2. (перен., розм.) Швидко, раптово поглянути, кинути погляд на когось або щось; стрілити.
3. (перен., жарг.) Попросити, позичити (зазвичай дрібну суму грошей або цигарку); стрілити.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Швидко, різким рухом кинути, метнути щось; стрілити.
2. (перен., розм.) Швидко, раптово поглянути, кинути погляд на когось або щось; стрілити.
3. (перен., жарг.) Попросити, позичити (зазвичай дрібну суму грошей або цигарку); стрілити.