стрекотня

[strɛkotnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Різкі, уривчасті, швидко повторювані звуки, що видаються деякими комахами (наприклад, цвіркунами) або птахами (наприклад, сороками).

  2. Швидка, голосна, безперервна та часто незрозуміла людська мова; лемент, галас, тріскотня.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стрекотня, р. стрекотні, д. стрекотні, з. стрекотню, о. стрекотнею, м. стрекотні, к. стрекотне

Більше записів